::cck::26::/cck::
::introtext::

Договір лізингу

Лізинг - вид фінансових послуг, форма кредитування при придбанні основних фондів підприємствами або дуже дорогих товарів фізичними особами.

Лізингодавець зобов'язується придбати у власність певне лізингоодержувачем майно у вказаного ним продавця і надати лізингоодержувачу це майно за плату у тимчасове володіння і користування. Найчастіше це здійснюється для підприємницьких цілей. У світовій практиці широко поширений споживчий лізинг. Договір може передбачати, що вибір продавця і придбаного майна робить лізингодавець. Лізингоодержувач може спочатку бути власником майна. Передаючи те чи інше майно в лізинг, принципово важливим є ідентифікація даного майна.


Оренда нерухомостi без посередників


Якщо передається автомобіль, його відмітною ознакою є номер кузова (шасі), для літака - бортовий номер. Відносно будівель і споруд такою ознакою виступає адреса, площа, технічні характеристики, зазначені в паспорті. А коли мова йде про обладнання, трапляються упущення і згодом неможливо ідентифікувати об'єкт, який був переданий у лізинг.

Наприклад, виконання судового рішення, яким зобов'язано відповідача повернути майно, може вкрай ускладнитися в силу відсутності ознак, що визначають конкретне майно. Аналогічна проблема підстерігає при накладенні арешту та встановленні заборони на відчуження майна.

Якщо визначені і вказані відповідні дані про майно, яке лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу, необхідно пам'ятати про наступне. Згідно ст. 1 Закону, за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Як правило, в договорах передбачається термін передачі речі в користування лізингоодержувачу. Даний термін, на перший погляд, здається незначним моментом, але його виконання може зумовити всю подальшу долю лізингових платежів і стати каменем спотикання. У зв'язку з чим, лізингодавцю слід неухильно дотримуватися виконання даного зобов'язання, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін свого зобов'язання або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своє зобов'язання у встановлений термін, інша сторона має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Крім того, необхідно пам'ятати, що передача майна за договором лізингу оформляється актом прийому-передачі за аналогією з орендними правовідносинами. Оскільки даний акт є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, підписувати його має особа, уповноважена від імені товариства укладати договори. Відповідно, підписує акт та інші додатки до договору, які є його невід'ємними частинами, особа повинна бути належним чином уповноважена - у договорі повинні бути детально описані всі документи (і до договору долучені їх копії), що підтверджують такі повноваження підписантів.

Сторонам договору слід дотримуватися дані формальності і перевіряти документи, що підтверджують відповідні повноваження (статут, положення, довіреність). В іншому випадку, договір і додаткові угоди до нього, а так само додатки можуть бути визнані недійсними, а факт передачі майна може бути не доведений, що спричинить за собою проблеми з поверненням майна та оплатою лізингових платежів. Таке ж правило поширюється на відносини за договором страхування і договором зберігання предмета лізингу.

::/introtext::
::fulltext::::/fulltext:: ::cck::26::/cck::