::cck::42::/cck::
::introtext::

Договір купівлі продажу автомобіля

Зовсім недавно Кабмін вніс зміни до порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими ча стями. Відтепер договору купівлі-продажу автомобілів можна здійснювати в Державтоінспекції. Але поки не ясні, ні мета, ні сама процедура такого підписання. Хто гарантує правильність складання договору? Хто буде перевіряти транспортні засоби на існування заборон і їх кредитну історію? Поки така процедура виглядає дуже сумнівно і викликає багато запитань. А ось надійність нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу перевірена часом.

Досвідчений нотаріус завжди уважно перевірить всі документи на транспортний засіб, складе докладний договір і запевнить угоду, законність якої ні в кого не викличе сумнівів. Тим більше, що з першого січня цього року вартість такої угоди істотно подешевшала у зв'язку зі змінами в умовах оплати податків і мит при продажу та реєстрації автомобілів на вторинному ринку.


Оренда нерухомостi без посередників


З урахуванням сучасних реалій, можна виділити кілька основних варіантів купівлі-продажу автомобіля.

1. Оформлення довіреності традиційно є найпоширенішим в нашій країні способом придбання автомобіля. Пов'язано це з тим, що оформити довіреність на право користування і розпорядження автомобілем у нотаріуса займає зовсім небагато часу. Та й коштує така процедура порівняно недорого. Крім того, в 2011 році вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень», і згідно з цим законом водій має право керувати автомобілем та без дорожнього (маршрутного) листа та нотаріально посвідченої довіреності на керування транспортним засобом. Тому з цього часу багато не вважають за потрібне навіть оформляти таку довіреність. А сама угода щодо відчуження автомобіля складається в простій передачі грошей і документів на транспортний засіб. У цьому випадку гроші за оформлення не сплачуються взагалі. Однак, незважаючи на простоту, дешевизну і доступність такого варіанту, він містить в собі величезну масу ризиків. Та й статистика підтверджує, що більшість афер у сфері авторинку відбувається саме з дорученнями.

2. Ще одним способом купівлі-продажу транспортного засобу є отримання довідки-рахунки. Даний документ видається спеціалізованими акредитованими фірмами і в принципі є цілком прийнятним варіантом. Отримавши таку довідку і взявши в ДАІ облікову картку і старий техпаспорт, можна звертатися в МРЕВ для реєстрації автомобіля на себе. Основним недоліком зазначеного способу є те, »що у разі виявлення в майбутньому в процесі експлуатації транспортного засобу істотних недоліків технічного характеру покупець не зможе пред'явити якусь претензію до продавця.

3. Це договір купівлі-продажу. Цей спосіб, хоча і є самим надійним, у зв'язку зі своєю затратностью як особистого часу, так і грошових коштів, є найменш популярним серед автолюбителів України. Зокрема, сторони договору (а в переважній більшості сам покупець) зобов'язані сплатити досить великі гроші за послуги нотаріуса (при нотаріальному посвідченні такого договору). Разом з тим мало хто знає (у тому числі і органи МРЕВ), що відповідно до вимог ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. А Цивільним кодексом України не встановлено обов'язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу транспортних засобів. Однак органи державної автоінспекції не завжди беруть до уваги зазначені положення і відмовляють особі в реєстрації купленого автомобіля, посилаючись при цьому на п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р №1388.

Зазначений пункт наводить перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Зокрема, такими є:

- Довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; - Договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; - Копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; - Довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, про виділення автомобіля або мотоколяски; - Акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало або встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; - Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, або електронна митна декларація, або видані митним органом свідоцтва про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; - Договір фінансового лізингу; - Акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Але наведений перелік ні в якому разі не говорить нам про необхідність нотаріального посвідчення договору. Тобто якщо договір купівлі-продажу автомобіля укладений у письмовій формі, то його вже можна вважати легітимним, а закону, який би визначав необхідність нотаріального посвідчення такої угоди, не існує.

Тому відмова в реєстрації транспортного засобу на тій підставі, що договір має просту письмову форму і не посвідчений нотаріально, є неправомірним. У разі отримання такої відмови будь-яка особа має повне право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

::/introtext::
::fulltext::::/fulltext:: ::cck::42::/cck::